Маленький хлопчик сидів під деревом та гірко плакав.

Щойно його паперового кораблика порвали інші діти. Він хотів запустити його по калюжі, проте як завжди інші його образили. Він не мав в цьому місці друзів, він не мав нікого, навіть батьків. Він не пам'ятав їх, тому, що в дитячий будинок він потрапив ще немовлям.

- Хочу…друга…- говорив він уривками, тручи очі від сліз.

- Чого ти тут рюмсаєш? - сказав дівочий голос.

Хлопчик підняв здивовано голову і крізь сльози побачив милу дівчинку. Вона мала довге руде волосся, яке звивалося та червоні райдужки на очах, на щічках же красувалися веснянки.