Коли світ перестав працювати — він почав будувати.

Колись він був інженером. Тепер його ім’я стерте.

Вижив, коли впали Енергосфери, вибухнули Термінали й цивілізація стала уламками.

У покинутому світі, серед металу й пилу, він знову креслить життя.

Без пафосу. Без героїзму. Просто — як система, що не має права зупинитись.

Його звуть Архітектор Пилу.

Він не воює. Він оптимізує.

А там, де його схеми оживають, народжується надія.

Історія про післякатастрофічний світ, де логіка — нова релігія, а креслення — мова відродження.