Доню моя, не в тому річ

Де ти гуляла цілу ніч

Чому розплетена коса

А на очах бринить сльоза?

Народні пісні не просто так складались, за кожною такою піснею, чиясь історія. Весела пісня, то й історія була комічна, з гумором. Сумна пісня, історія не добра, а подекуди й трагічна.

На кожну людину, припадають як щасливі роки, місяці, дні, часи, хвилини, секунди життя, так і гіркі, а частенько і трагічні. Ніколи не повірю тим людям, які будуть стверджувати, що прожили все своє життя щасливо, що ніколи в житті з ними не відбулося нічого поганого, не приємного, жахливого. Таке воно є, наше життя. Поруч зі світлим щастям, там, десь в тіні, зовсім поруч, завжди ховається горе. Старе, скоцюрблене, з довгим кривим носом, злим поглядом. 

Літо 1963 року в Радянській Україні видалось занадто спекотним, засушливим, дощів майже не було. Вигоріли цілі поля пшениці, жита, ячменю, поганий урожай був і на присадибних ділянках у селян. Люди панікували, вони боялись голодомору. Боялись повторення 1933 року.

Реальна історія моєї родини, яку розповіла мама.